КЛБІ 2015

На порядку денному: останнє смирення чи останній цинізм [1]

“Я кого люблю, тих і викриваю… Тож, будь ревний і покайся!” Ці слова, з якими Господь звертається в Йоановім видінні до Лаодикійської общини (Од. 3, 19), набули для нас, росіян, надзвичайно конкретного й актуального смислу. Ми змушені дуже ґрунтовно засвоїти цей урок: навчитися пізнавати любов Бога в Його нещадному викритті.

8 жовтня відбулося урочисте присудження Валентину Сильвестрову почесного ступеня доктора honoris causa НаУКМА. Інавґурація відбулася по завершенні концерту «Присвята Сковороді» з творів Валентина Сильвестрова та інших українських композиторів у виконанні муніципального камерного хору «Київ».

Валентин Сильвестров – сучасний український композитор зі світовим ім’ям. «Світову славу він здобув у 30 років, коли отримав дві найпрестижніші міжнародні композиторські премії: імені Сергія Кусевицького (США), ставши після Шостаковича та Прокоф’єва третім її лауреатом на теренах СРСР, і Gaudeamus.
Та, оскільки партитури на конкурси було надіслано, оминаючи офіційні інстанції, розправа не забарилася. 
Сильвестрова виключили зі Спілки композиторів СРСР, його музику майже не виконували, навколо нього довгий час панувала атмосфера морального тиску, цькування, замовчування. На сьогодні він найвідоміший у світі український композитор, його доробок увійшов до скарбниці музики ХХ століття» (Олена Чекан, «Український тиждень»).

Вступні поняття
 
Життя християнина — це шлях, метою якого є спасіння та спілкування з Богом. Путівником до спасіння є Божественне Одкровення, що виражене передусім у Святому Письмі, а також у творах Богопросвітлених Отців Церкви. І Святе Письмо, і святоотецькі твори — це форми, в яких знайшло своє вираження Одкровення. При цьому Письмо є основою для святоотецьких творів, що мають герменевтичний, тобто тлумачний стосовно біблійних текстів, характер.

Щодня і щогодини кожним своїм вчинком і словом ми плекаємо сад свого життя. Які плоди він дасть восени – до часу не відомо нікому. Бо душа людини є полем битви між силами добра і зла. І митець, як ніхто інший, володіє талантом відображати ці не видимі оку баталії.

Вглядаючись у феєричний світ полотен Бориса Єгіазаряна, розумієш: для нього живопис – це дуже серйозно. «Коли працюю, значить, молюсь», – каже художник. І дійсно віриться, що це не просто патетичні слова.

Пошук
Вхід
"Успенские чтения"

banner

banner