Святий Філарет, у миру Федір Георгійович Амфітеатров, народився 17 квітня 1779 р. в селі Високому Орловської губернії в благочестивій родині священика Георгія Амфітеатрова. З раннього дитинства він був фізично дуже слабким і кволим, але вирізнявся духовним потягом, постійно перебуваючи у храмі з батьком або читаючи духовні книги з дідом. Здібного хлопчика у 9 років узяли одразу до 2-го класу Орловського духовного училища. Як найкращого учня 16-річного Федора приймають у богословський клас Севської духовної семінарії (на Орловщині), яку він закінчив 1797 р. Одразу після семінарії юнак, виконуючи своє давнє бажання, подав прохання на постриг. 7 листопада 1798 року Федір Амфітеатров був пострижений у ченця з ім’ям Філарет, з яким він і увійшов у земне й небесне життя Церкви. 9 листопада 1798 р. він був висвячений на ієродиякона, а 13 січня 1799 р. – на ієромонаха.

Св. Георгій воскрешає мертвого. Фреска XV ст. у церкві св. Георгія  в селі Старо Нагорічано, Македонія.

Св. Георгій воскрешає мертвого.
Фреска XV ст. у церкві св. Георгія
​в селі Старо Нагорічано, Македонія.

Цей великий і дивний воїн Христовий народився у другій половині ІІІ ст. в багатій і знатній каппадокійській родині. Його батько помер, коли йому було десять років. Його мати Поліхронія, яка прийняла християнство потай від чоловіка, повернулася на батьківщину, до Палестини, і зуміла виховати сина в євангельських чеснотах. Відзначений прекрасною зовнішністю, ясним розумом та високою моральністю, Георгій у вісімнадцять років пішов на військову службу. Він здобув прихильність керівництва і був поставлений трибуном імператорської варти, а потім, вірогідно, був наділений достоїнством префекта.

Повертаючись у Каппадокію після переможного походу, Георгій врятував дочку царя, віддану на поїдання жахливому змію, і умертвив його, черпаючи сили з кріпості своєї віри. Вражені цим проявом могутності, яку надає Христос Своїм послідовникам для боротьби із силами зла, всі місцеві язичники навернулися до християнства**.

Прп. Симеон БосийСв. Симеон жив у XVI ст. Він був сином сільського священика з околиці м. Волоса. У п'ятнадцять років Симеон залишив батьків і ввірив себе духовному наставнику – єпископу Димитріадському Пахомію. Єпископ постриг його в ченці, а згодом висвятив на ієродиякона. Потому святий вступив до Успенського монастиря у Киссавосі, поблизу гори Олімп. Там він подвизався в суворій аскезі: завжди носив лише старий і залатаний одяг, ходив босоніж і проводив цілі ночі стоячи перед лицем невидимого Бога.

Прагнучи ще більш славних подвигів, Симеон вирушив на Святу Гору і був прийнятий у Велику Лавру. Там його висвятили у священний сан. Потому преподобний поступив до монастиря Філофей.

Пошук
Вхід
"Успенские чтения"

banner

banner