Я не намагатимуся тут вичерпно розглянути усе те, чого навчила мене творчість Поля Рікера. Але торуючи свій непростий розгалужений шлях крізь філософську колотнечу і безлад другої половини ХХ століття, він віднайшов у лісі такі стежки, які вказали мені напрямок, у якому треба рухатися.

Перш за все йдеться про філософію суб’єкта. Адже це першорядна за значенням тема сучасної західної філософії, яку надзвичайно хвилює проблема “я”, проблема статусу діючого суб’єкта, його свободи та ідентичності. Та саме тому у цій сфері немає повної прозорості. Адже необхідно примирити багато поглядів, які на позір здаються протилежними, знайти підхід, у межах якого стало б можливо об’єднати їх, замість того аби шукати передчасної та ілюзорної ясності, приймаючи одну позицію на противагу усім іншим.

 

Причіплений файлРозмір
Завантажити повний текст42.5 КБ

Пошук
Вхід
"Успенские чтения"

banner

banner